Моя творчість

Вчительські будні

В місті Дубні на Панєнській
Школа славная стоїть.

В школі тій  працюють люди –

ПЕДАГОГИ всіх століть.

Рік за роком час минає,

Вимоги нові стоять.

«Технології навчання?!  Що таке?!» -

Всі гомонять.

На педраді всі сиділи,

Між собою говорили:

«Як дітей тепер навчать?

Особистість – це  важливо!

З цього й будем  починать».

Особливо відрізнялись

В тій роботі вчителі,

Що найменших чад  навчали

Та найбільше сил доклали,

І дали знання міцні.

Початківці всі старались:

В пари учні об'єднались,

В групи, в трійки,  «Карусель»,

«Штурм» іде, «проект» будують,

Власну думку презентують,

Атакують  «Мікрофон».

На уроках так цікаво!

Творчість – це не ремесло.

Творчий вчитель,  творчий учень –

Ось тандем в  майбутній успіх.

Всі ми разом заодно!

А коли лунали дзвінко

Пісні, вірші й дружній сміх,

Кожен вчитель  щиро бачив

Майбуття дітей своїх.

Категорії зростали,

Книги власні друкували,

В «ярмарках» теж  участь брали,

Грамоти комусь вручали,

Словом, плідно працювали…

Плине час, життя вирує,

Дружно колектив працює.

Ось  завдання у освіти

Вже з'явилися нові.

Та одна проблема вічна -

Ціль збагни, до неї йди.

І як серденько підкаже,

Ти живи й добро твори.

А мета у нас єдина:

Діти, щоб росли здорові,

Успіх мали в майбутті,

Компетентності життєві

В нашій школі здобули.

Будем разом працювати

І виховувать, й навчати,

Серце дітям дарувати

Рік за роком – назавжди!