Виступ-презентація на методоб’єднанні вчителів початкових класів
ВИКОРИСТАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У
НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ В 2014-2015 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
СЛАЙД 1
На сучасному
етапі досить швидко розвиваються такі інноваційні
інформаційно-комунікаційні
технології навчання, як:
СЛАЙД
2
– технології дистанційного, електронного
і мобільного навчання;
– інформаційні освітні середовища й
спільноти;
– освітні сервіси та послуги Web 2.0;
–
хмарні технології.
СЛАЙД 3
Дистанційне
навчання – це сукупність педагогічних технологій (форма
навчання), що базуються на принципах
відкритого, комп’ютерного навчання та активних методах навчання у процесі
спілкування в інформаційному освітньому просторі, для організації освіти
користувачів, розподілених у просторі та часі.
Для цієї технології характерна
пізнавальна мотивація, що забезпечується
мережею
Інтернет, та висока якість підготовки фахівця. Саме посиленою
мотивацією дистанційне навчання
відрізняється від заочного і саме це
робить його навчанням ХХІ сторіччя....
Електронне
навчання (англ. E-learning, скорочення від англ.
Electronic
Learning) – система навчання, що реалізується за
допомогою інформаційних та електронних технологій. Часто тлумачиться як синонім
понять «дистанційне навчання», «навчання із застосуванням комп'ютерів», «мережеве навчання»,
«віртуальне навчання», «мультимедійне навчання», «мобільне навчання»....
Мобільне
навчання тісно
пов'язане з електронним та дистанційним навчанням, його відмінністю є
використання мобільних пристроїв. Означене навчання проходить незалежно від місця
знаходження і відбувається при використанні портативних технологій. Тобто
мобільне навчання зменшує обмеження зі здобуття освіти за місцезнаходженням за
допомогою портативних пристроїв.
СЛАЙД 4
Популярність
серед учнів соціальних мереж (Facebook, Вконтакте, Connect, Однокласники.ru та
інші), мотивованість школярів щодо швидкого опанування різноманітними новітніми
технологіями задля спілкування спонукає і прискорює створення й
використання віртуальних навчальних спільнот як у
системі загальної середньої освіти зарубіжних країн, так і в Україні.
Віртуальні освітні спільноти
об’єднують групи людей, учасників
освітнього процесу (політики з освіти, освітяни, адміністратори, вчителі, учні
тощо), яких поєднують спільні інтереси, ініціативи, взаємодії, що стосуються
освітніх цілей й освітнього контенту. Учасники спільноти постійно і тривалий
час спілкуються, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології, загальні
сервіси і програмне забезпечення, дотримуючись належних норм поведінки у
віртуальному просторі.
Прикладом можуть бути спільноти, що створені
педагогами області та успішно функціонують на веб-порталі «Освіта Рівненщини».
СЛАЙД 5
Веб
2.0 (англ. Web 2.0)
– поняття, яким користуються для
позначення певних технологій і послуг
Інтернету, вважаючи його другим поколінням мережних сервісів, які дозволяють не
лише користуватися або здійснювати пошук у мережі, але й спільно працювати,
розміщувати різноманітну інформацію – як звичайну текстову, так і медіа.
СЛАЙД 6
До україномовних Веб 2.0 проектів можна
віднести ITEACH WIKI – майданчик для спілкування учасників
програми Intel® «Навчання для майбутнього»,
створеного для спільного планування, обміну досвідом, ведення мережних
проектів учасниками програми.
СЛАЙД 7
До соціальних сервісів Веб 2.0 належать:
блоги, вікі, подкасти, можливості зберігання й обміну фотографіями і
відеофайлами.
СЛАЙД 8
Блог
– це веб-сайт, головний зміст якого формують записи, зображення чи мультимедіа,
що регулярно додаються.
Серед найпопулярніших блогів в Україні – Livejournal (Живий журнал), Liveinternet, Dnevnik.bigmir.net, Blogger, Hibloggernet та ін.
СЛАЙД 9
У найпростішій формі вікі-вузол – це вузол в Інтернеті, де користувачі можуть
вільно створювати або редагувати вміст веб-сторінок, використовуючи веб-сервер-оглядач.
З-поміж вікі-вузлів найвідомішою є
вільна енциклопедія Вікіпедія − http://uk.wikipedia.org, середовище
БЦВікі –
СЛАЙД 10
Із технічного погляду, подкаст
− цифровий медіа-файл або ряд
таких файлів, що розповсюджуються мережею
Інтернет з метою відтворення на
портативних медіа-програвачах чи персональних комп'ютерах. За змістом вони
можуть нагадувати радіошоу, звукову виставу, містити інтерв'ю, лекції чи
будь-що інше, що належить до усного жанру.
СЛАЙД 11
Більшість дослідників та звичайних
користувачів Інтернету вважають, що соціальні сервіси, які найкраще підходять
для організації роботи в команді, це сервіси від корпорації Google. Специфіка усіх сервісів Google
полягає в можливості організації спільної роботи над будь-яким контентом:
запрошуючи користувачів, можна разом редагувати документ, відстежувати усі
зміни, внесені тим чи іншим співавтором, завантажувати необхідні фото та ілюстрації
тощо.
Популярні сервіси Google
(Google+,
Gmail,
GoogleCalendar,
GoogleReader,
Google
Перекладач,
GoogleDocs,
GoogleMaps,
iGoogle,
Групи Google,
персональний пошук,) угорі обладнані спеціальної панеллю (багатофункціональним
меню), що дозволяє не лише виконувати пошук усередині сервісу, а й легко й
швидко переходити від одного сервісу до іншого.
Також за допомогою даного інструменту
користувач отримує можливість поділитися будь-яким цікавим матеріалом зі своїми
друзями в соціальній мережі Google+
або переглянути (змінити) свій профіль, що відповідає зареєстрованому акаунту
Google.
Акаунт
Google – це єдина
система входу, що дозволяє отримати доступ до всіх сервісів Google. Він включає
в себе адресу Gmail і профіль Google, що дозволяє покращити й персоналізувати
використання Google. Один акаунт можна використовувати для входу у всі сервіси
Google незалежно від того, на
сторінці якого продукту його було
створено.
Google+
− проект соціальної мережі від компанії
Google. Сервіс надає можливість спілкування через Інтернет за допомогою
спеціальних компонентів: Кола, Теми, Відеозустрічі, Мобільної версії. Компанія
Google в анонсі мережі заявила, що основоположними принципами дії сервісу є:
користувачі, приватність і живе спілкування. Інформація, якою діляться учасники
мережі, впливає на персоналізовані результати пошуку Google.
Розглянемо особливості даного сервісу:
СЛАЙД 12
Кола
Замість звичного для користувачів інших
соцмереж єдиного списку «друзів», який можна ділити на групи, Google+ пропонує
розподіляти контакти за «колами»: родичі, колеги, гурток крою та шиття тощо.
«Кіл» може бути стільки, скільки потрібно користувачеві.
Миттєве
завантаження
Завантажувати відео та фотографії з
мобільного телефону Google пропонує за допомогою сервісу «миттєвого
завантаження» (Instant Upload). Для цього використовується спеціальна програма,
доступна поки тільки для телефонів із операційною системою «Андроїд». Цей
додаток буде автоматично переносити фотографії з «мобільника» в приватну папку
Google+. Для того, щоб показати знімки друзям, користувачеві необхідно лише
відкрити до них доступ.
Відеочат
Також до особливостей Google+ належить
можливість влаштовувати відеочати з друзями і навіть проводити відеоконференції
з декількома учасниками.
Іноді виникає потреба вступити в прямий
діалог зі своєю аудиторією. Наприклад, якщо ви методист, який координує творче
об’єднання вчителів, можна запросити керівника об’єднання, щоб він розповів про
свій досвід роботи, поділився з колегами власними напрацюваннями. Або якщо ви
створили сайт, присвячений навчально-методичній роботі, можете запропонувати
відвідувачам подивитися майстер-класи вчителів із застосування новітніх
освітніх технологій.
Відеозустрічі дозволяють організувати це в форматі
відеочатів високої якості, в яких може брати участь до дев'яти осіб. За
допомогою відеозустрічей (в режимі реального часу) можна проводити вебінари (віртуальні
семінари), розповідати про останні новини або просто ближче знайомитися зі
своїми колегами.
Вебінари в системі середньої шкільної
освіти можна застосовувати для проведення консультативних занять, а також для
поглибленого вивчення окремих тем і розділів навчальних предметів у позаурочний
час. Віртуальні семінари урізноманітнюють педагогічну діяльність вчителів,
активізують самостійну навчальну роботу учнів та обдарованої молоді в
позаурочний час. Так, проведення вебінарів різної тематики стало вже
традиційною практикою в діяльності користувачів освітньої мережі «Партнерство в
навчанні» (http://www.microsoft.com).
СЛАЙД 13
Календар
Google – безкоштовна відкрита інтерактивна служба
«Календар». За допомогою календаря Google простіше відстежити всі важливі
життєві події – дні народження, збори, спортивні заходи, прийоми в лікарів,
адже все знаходиться в одному місці. Використовуючи календар, можна призначати
заходи й розсилати запрошення, надавати до них доступ друзям і родичам (або
зберігати лише для особистого використання), а також знаходити цікаві заходи у
мережі Інтернет. Календар Google допомагає упорядкувати справи.
СЛАЙД 14
Диск
Google (англ.
Google Drive) – хмарне сховище даних, що дозволяє користувачам зберігати свої
дані на серверах у хмарах та ділитися ними з іншими користувачами хмар в
Інтернеті. Google Диск можна почати використовувати будь-коли – просто пройдіть
за посиланням drive.google.com.
СЛАЙД 15
Форми
Google – зручний
інструмент, за допомогою якого можна легко й швидко планувати заходи, складати
опитування та анкети, а також здійснювати пошук іншої інформації. Форма Google автоматично прив'язується до
однойменної електронної таблиці. При відправці форми чи надання до неї
спільного доступу відповіді одержувачів автоматично фіксуються в цій
електронній таблиці. Посилання на форми можна розміщувати як на сайтах
закладів (установ, організацій), так і
на сторінках відкритих мережевих середовищ.
СЛАЙД 16
GoogleReader – один
із найкращих веб-агрегаторів для читання стрічок новин (Atom і RSS-каналів) у
мережі або в автономному режимі, який за правом вважається найзручнішим, будучи
одночасно найпопулярнішим серед подібних сервісів. Він дозволяє не просто
підписуватися на стрічки новин, бути в курсі світових подій, але й володіє
потужними інструментами обміну новинами, колективного читання.
СЛАЙД 17
Google
Sites – зручна, безпечна та безкоштовна платформа для
створення сайтів. Вона дозволяє використовувати на сайті будь-який текст,
графічні зображення, попередньо створені презентації та електронні таблиці, відеоролики
з YouTube і Google Video, інформацію з інших сервісів Google (Google Docs,
Google Calendar, Picasa тощо) і досить велику кількість гаджетів із iGoogle.
Пропоную використовувати цю платформу
для створення сайтів, оскільки вона є не тільки безкоштовною, але й захищеною
від різноманітних рекламних оголошень. До того ж налаштування сайту забезпечують надання дозволу на редагування
його змісту іншим користувачам Інтернету, що є дуже важливою умовою у роботі
окремої групи учнів над освітнім веб-квестом (сайтом в Інтернеті, з яким
працюють учні, виконуючи те чи інше навчальне завдання).
СЛАЙД 18
Неабияку роль в системі освіти виконують
«хмарні технології» або «хмарні обчислення». Суть концепції
«хмарних обчислень» полягає в наданні кінцевим користувачам віддаленого
динамічного доступу до послуг, обчислювальних ресурсів і додатків (включаючи
операційні системи та інфраструктуру) через Інтернет. «Хмарні обчислення» – це
масштабований спосіб доступу до зовнішніх обчислювальних ресурсів у вигляді
сервісу, що надається за допомогою мережі Інтернет, при цьому користувачеві не
потрібно жодних особливих знань про інфраструктуру «хмари» або навичок
управління цією «хмарною» технологією.
Продукти, створені за технологією
«хмарних обчислень», мають особливості структури й функціонування. У цьому
випадку дані зберігаються на віддаленому мережевому ресурсі, доступ до якого
може бути здійснений із будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет.
При цьому зберігається можливість авторизації доступу та контролю за процесом
редагування або перегляду даних. Це дає змогу керівнику мережевої системи або
педагогу розподіляти права доступу до окремих ресурсів програмного продукту та
здійснювати контроль за діяльністю учнів.
Незважаючи на всі сумніви, схоже, що
хмарні технології мають значні перспективи. Доказом того, що це не тимчасове
захоплення, а новий шлях розвитку високих технологій, є наступний факт: хоч би
якими не були суперечності між трьома гігантами – Microsoft, Apple і Google,
наскільки б не різнилися погляди їх керівників та ідеологів щодо розвитку
індустрії і потреб користувачів, вони майже одночасно почали впроваджувати
хмарні технології у свої розробки і вже точно не збираються відмовлятися від
них у найближчому майбутньому.
СЛАЙД 19
Основні переваги, які можуть забезпечити
хмарні технології школі, очевидні:
економія засобів на придбання програмного забезпечення (використання
технології Office Web Apps (Office онлайн);
зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;
виконання багатьох видів навчальної роботи, контролю і оцінки онлайн;
економія дискового простору;
антивірусна, безрекламна, антихакреська безпека та відкритість
освітнього середовища для вчителів і
учнів.
СЛАЙД 20
Прикладами використання хмарних
технологій у школі можуть бути:
використання Office Web Apps-додатків (Office 365);
електронні журнали і щоденники;
онлайн-сервіси для навчання, спілкування, тестування;
системи дистанційного навчання, бібліотека, медіатека;
сховища файлів,спільний доступ (Dropbox,SkyDrive);
спільна робота;
відеоконференції;
електронна пошта.
сервіси Google.
Необхідними компонентами для використання хмарних технологій є мережа
Інтернет, комп’ютер (планшет, мобільний
телефон, нетбук), браузер, компанія, яка надає послуги хмарних технологій,
навички роботи з Інтернетом.
Ураховуючи значну кількість інформації з
різних предметів та напрямків, розміщеної в мережі Інтернет, освітянам області
потрібно орієнтуватися на віртуальні
адреси, на яких розташований матеріал, що відповідає навчальним планам та
програмам, затверджений офіційними установами систем освіти, таких як
СЛАЙД 21
МЕТА
– http://meta-ukraine.com;
освітній портал –http://osvita.org.ua;
уроки державної мови: правопис, переклад, граматика – http://mova.kreschatic.kiev.ua; літописи
історії України – www.litopys.kiev.ua;
освітній шкільний інтернет-портал
«Острів знань» – http://ostriv.in.ua; регіональний веб-портал
«Освіта Рівненщини» – http://rivneosvita.org.ua; сайт Рівненського
ОІППО − http://roippo.org.ua.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Букач А. В. Використання соціальних
сервісів Веб 2.0 у професійній діяльності методиста : методичний посібник / А.
В. Букач. – Біла Церква : НМЦ, 2013. − 74 с.
2.
Малицька І. Д. Використання ресурсів інформаційних освітніх мереж у
викладанні дисциплін гуманітарного циклу в країнах зарубіжжя / І. Д. Малицька
// Інформаційні та комунікаційні технології навчання в системі загальної
середньої освіти зарубіжних країн : навч.-метод. посібник ; за заг.ред. О. В.
Овчарук, В. Ю. Бикова. – К. : Педагогічна думка, 2012. – С. 48-58.
3.
Малицька І. Д. Навчальні ресурси інформаційних освітніх мереж для
викладання дисциплін гуманітарного циклу у системі загальної середньої освіти
України / І. Д. Малицька // Інформаційні та комунікаційні технології навчання в
системі загальної середньої освіти зарубіжних країн : навч.-метод. посібник ;
за заг. ред. О. В. Овчарук, В. Ю. Бикова. – К. : Педагогічна думка, 2012. – С.
121-126.
4.
Десятов Д. Л. Методика використання інформаційно-комунікаційних
технологій у навчанні історії / Д. Л. Десятов. – Харків : Основа, 2011. – 111 с.
254.
5.
Десятов Д. Л. Використання мережевих технологій у навчанні історії / Д.Л.
Десятов. – Харків : Основа, 2013. – 111 с.
6.
Тимощук О. П. Створення та використання веб-сайту на платформі Google
Sites / О. П. Тимощук. – Рівне : РОІППО, 2013.
7.
Матеріал із Вікіпедії − вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org. –
Заголовок з екрана.
8.
Сороко Н. В. Використання інформаційно-комунікаційних технологій під час
викладання рідної мови в загальноосвітніх навчальних закладах у країнах
центральної і східної Європи / Н. В. Сороко // Інформаційні та комунікаційні
технології навчання в системі загальної середньої освіти зарубіжних країн :
навч.-метод. посібник ; за заг. ред. О. В. Овчарук, В. Ю. Бикова. – К. : Педагогічна
думка, 2012. – С. 64-69.
9. Хмарні технології в освіті : матеріали Всеукраїнського
науково-методичного інтернет-семінару (Кривий Ріг – Київ – Черкаси – Харків, 21грудня
2012 р.). – Кривий Ріг : Видавничий відділ КМІ, 2012. – 173 с.
10.
Тимощук О. П. Використання
інформаційних технологій у навчальному
процесі в 2013-2014 навчальному році / О. П. Тимощук // Методичні рекомендації
до організації навчально-виховного процесу в 2013-2014 навчальному році :
інформаційно-методичний бюлетень. Рівне : РОІППО, 2013. С. 163-165.
